Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викликати 2, -наю, -єш, гл. Проклинать. Желех.
Вудвудя, -дяти, с. Птенецъ-удодъ. Як вудвудята в вишневім садку, так та худібка при оборонці. Гол. II. 36.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся. Конст. у.
Півзинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ півзина. 2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина. Драг. 31.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха. К. ПС. 84.
Поперечка, -ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала. Екатер. у.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь. Вх. Лем. 471.
Циган, -на, м. 1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. МВ. І. 107. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло. Ном. № 5854. 2) У гуцуловъ: кузнецъ. Kolb. І. 68. Шух. І. 146. 3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. МУЕ. І. 155. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. КС. 1887. VI. 466. Ум. циганочок, циганчик. Вх. Лем. 480. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра? ЕЗ. V. 202.