Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Негнівливий, -а, -е. Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан. К. ЧР. 122.
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Пропалити Cм. пропалювати.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.
Стрелиця, -ці, ж. Жидкій лѣсокъ. А за тією долиною, через стрелицю, урочище Козацький Курінь. ЗОЮР. І. 105.
Утерпіти, -плю, -пиш, гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256.