Багацтво, -ва, с. = багатство. Журба світу сього і омана багацтва і инші жадоби входять і глушять слово. Пошли ж, Боже, нашим молодим щастя і багацтва. Багацтво дочасне, а лихо довічне.
Град I, -ду, м. = Гряд. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов.
Домі́вни́ця, -ці, ж. Домочадецъ-женщина. Ти у нас в хаті не домівниця, нашому добру не кукібниця.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Пластати, -таю, -єш, гл.
1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами.
2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей.
Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті...
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей.
2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Тут між собою роспиталась.
Слав'янолюбець, -бця, м. Славянофилъ.
Фляша, -ші, ж. Бутыль, бутылка. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша.