Де́нник, -ка, м. Дневникъ.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл.
1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Як водою змито — нема й нема.
2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка.
Похваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похвали́ти, -лю, -лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. Яка гарна молода! похваляли деякі.
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Привал, -лу, м. Выступъ скалы. Сіли собі на привалу, люльки закурили.
Сертук, -ка, м. Сюртукъ. Раз іде у виступцях і сертуку.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок.