Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дрант, -ту, м. = дрантя. Вх. Лем. 411.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене. МВ. І. 2.
Опоряджати, -джа́ю, -єш, опоряджувати, -джую, -єш, сов. в. опорядити, -джу, -ди́ш, гл. Приводить, привести въ порядокъ, устраивать, устроить. Зараз заходилась опоряджати стола, застилає... становить чарочки. МВ. (КС. 1902. X. 14З). Сухобрус опоряджував нове хазяйство. Левиц. Пов. 50. Опорядила все на господарстви. МВ. І.
Переярок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Св. Л. 141. Осталось тілько один переярок переїхати. Св. Л. 76.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.) Гайсин. у.
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Шап'я, -п'яти, с. Шапочка. Біждеревочок — дівкам до кісочок, крутая м'ята — хлопцям за шап'ята. Гол. II. 77.