Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв.. Cм. тельбухи.
Гуць Cм. Гуц.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Вона стане на користь людові нашому. Дещо. 15. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує. Ном. № 2456.
Набрита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Нахвататься, набраться. Набритавсь довгів. Мнж. 186.
Недолимок, -мку, м. Чеканъ (ручное оружіе). Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206.
Піддячий, -чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Г. Барв. 466. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний. Ном. № 12142.
Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой. Вх. Зн. 80.