Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Волохач, -ча, м. 1) Мохнатое существо. 2) Раст. Amarantus retroflexus L. ЗЮЗО. I. 111.
Жученя́, -ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Заки́хкати, -каю, -єш, гл. Засмѣяться сдержанно.
Куп'Я, -я́, с. = купина. Заріс той шлях куп'ям та болотом. КС. 1882. IV. 169. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп'ями, очеретами і болотами. Чуб. І. 120. Єдин каже: ій богу бачив — не тільки що воду тягла (веселка), але й куп'я перла у хмару. Дещо.
Повивалювати, -люю, -єш, гл. 1) Вывалить (во множ.). 2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали. Мнж. 19.
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Розставання, -ня, с. Разставаніе, разлука. Cм. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Левиц. І. 463. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання. К. Досв. 128.
Спопелити, -лю, -лиш, гл. Обратить въ пепелъ.  
Стоком нар. Ловко, проворно. Угор.