Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бискупство, -ва, с. Епископство.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Викачати, -ся. Cм. викачувати, -ся.
Вірли. Множ. число отъ орел.
Гильня, -ні, ж. Стая волковъ въ періодъ течки. Желех.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда. Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.