Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виходити, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Всі лужечки виходила. Мет. Багато світу виходила. О. 1862. V. 77. 2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Ном. № 10936. Дай руками, а не виходиш ногами. Чуб. І. 247. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти. Св. Л. 40. 3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив. Мир. ХРВ. 9.
Заторохкоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Загрохотать, застучать.
Качання I, -ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Острововна, -ної, ж. Свинья. Вх. Зн. 45.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні. Федьк.
Приговорити Cм. приговорювати.
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.