Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До-пуття́, нар. Какъ слѣдуетъ.
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Мкр. Н. Ум. леле́чка. Ув. леле́чище.
Наніма́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наймати. Та не буду нанімати няньки. Чуб. V. 866.
Ніс, носа, м. 1) Носъ. носом закрути́ти. Быть недовольнымъ, выражать неудовольствіе. Та й закрутив же носом наш Кузьма Трохимович, неначе тертого хріну понюхав! З біса бо йому досадно стало. Кв. І. 149. ніс під себе. Сконфузиться, оробѣть. Не що бо що, наче й чоловік щирий, а як прийдеться до діла, то й ніс під себе. носа вте́рти. Убавить спѣси, осадить. 2) Клювъ птицы. 3) Носокъ обуви. Шух. І. 121. 4) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 470. Ум. носик, носичок, носок. Ув. носюра, нося́ка.
Охайливо нар. = охайно.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Риндя II, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами. МУЕ. III. 169.
Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Левиц. І. 300. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Цівкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о птицѣ білогруд, Cinclus agnaticus). Шух. І. 23.