Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте. Чуб. IV. 410.
Ґальо́н, -ну, м. Галунъ, позументъ.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Кв. Драм. 260. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду. Харьк. г.
Кошалка, -ки, ж. = кошик 1. Левч.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.
Повипростувати, -тую, -єш, гл. Выпрямить (во множествѣ). Посідали на траві і ноги повипростували. Черниг. у.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Приворот, -ту, м. Раст. Veronica Chamaedrys L. Мил. М. 26.
Притаковити, -влю́, -виш, гл. Пріютить, помѣстить.