Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бомбарь, -ря, м. Насѣк. Melolontha vulgaris, майскій жукъ. Вх. Пч. II. 27.
Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл. 1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Рудч. Ск. І. 37. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир. Ном. № 7137. 2) Пронашивать, проносить. 3) Изнашивать, износить.
Змоскалювати, -люю, -єш, гл. Отбыть солдатчину. Ти спарубкував, змоскалював, а такої свити не носив. Васильк. у.
Навалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Набѣжать, найти толпой. Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь повалували. Новомоск. у.
Налама́ти Cм. наламувати.
Непомірковано нар. 1) Неумѣренно. 2) Невоздержно; запальчиво.
Отак нар. = Оттак. Отак по козацьки: нема хліба, їсти пляцки. Ном. 12291.
Поперехвалювати, -люю, -єш, гл. Перехвалить (многихъ). Поперехвалювали моїх дівчат, ліниві стали прясти. Харьк.
Поспособійка, -ки, ж. Карнизъ изъ досокъ подъ стріхою. Н. Вол. у.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Слов. Д. Эварн. Чи вже.... у місто удьорила. Мир. Пов. II. 84.