Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. І. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Н. п. 2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.
Гниляччя, -чя, с. соб. Сгнившія растенія, гниль.
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Доліпи́ти Cм. доліплювати.
Завча́сний, -а, -е. Заблаговременный. Желех.
Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Обсапати Cм. обсапувати.
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Штатула, -ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула. Міусск. окр.