Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат?
Відликати, -каю, -єш, сов. в. відкликати, -кличу, -чеш, гл. Отзывать, отозвать.
Искорник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris.
Носик, -ка, м.
1) Ум. отъ ніс.
2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida.
Пооб'їдати, -да́ю, -єш, гл. Объѣсть (во множествѣ). Такого мишей багато, що мабуть і вуха нам уночі пооб'їдають.
Попалитися, -лимося, -теся, гл.
1) Сжечься, обжечься (во множествѣ).
2) попалилося на небі. При закатѣ солнца облака стали красны.
Пустій, -тія, м. = пустун. Дитина спить, а мати росповідає старшим пустіям.... про сиріток та мачуху.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.
Токарський, -а, -е. Токарный.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась.