Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горно́чок, -чка, м. Горшочекъ. Вх. Лем. 405.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Камен. у.
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали. Чуб. І. 180.
Набува́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.
Поваляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Свалить (многихъ), і перших Фина, Тамариса на землю махом поваляв. Котл. Ен. Чорненьке маленьке ввесь світ поваляв. Ном. № 40, стр. 291. 2) Запачкать, испачкать. Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю. Чуб. V. 1120. Не ззість пес, поки не поваляє. Чуб. І. 279.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Потала, -ли, ж. Съѣденіе; истребленіе. на поталу дати, подати, податися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. АД. І. 114. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Грин. III. 692. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися. АД. І. 132.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Талмуд, -ду, м. Талмудъ. На підсіні в малій хаті сидить старий хусит, в-опів-ночі над талмудом бородою трусить. Рудан. І. 42.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.