Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Він мѣст. Онъ. Він старшенький. МВ. ІІ. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44).
Де́рво, -ва, с. = Дерево. Вітер дерво хитає. Чуб. V. 946.
Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Ном. № 4831. Питай, чи діжу замісить. Мет. 238. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. Мнж. 179. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ив. 36. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить. Грин. ІІІ. 314.
Моска́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Обрусѣвать. Уже почав москалитися! Конст. у. 2) Осолдатчиваться.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму. Чуб. І. 132.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Псалтирочка, -ки, ж. Ум. отъ псалти́рка.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.