Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бздо, -да, с. Газы въ желудкѣ, вѣтры.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Поварка, -ки, ж. = полоник. Черном.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.
Понадити, -джу, -диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Штопка, -ки, ж. Родъ банки. Лебед. у.
Шурхнути, -хну, -неш, гл. 1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза. МВ. ІІ. 65. 2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. МВ. І. 63. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. Мир. ХРВ. 394. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. К. ХП. 19.руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик. Грин. І. 31.