Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Дові́льній, -я, -є. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. 4) Произвольный.
Зада́ти, -ся. Cм. задавати, -ся.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила.
Попрутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать прутик. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках.
Порозділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (во множествѣ).
Свидина, -ни, ж. Раст. Cornus sanguinea L.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный.