Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Вигойкувати, -кую, -єш, гл. Весело выкрикивать. А невіста (п'яна) іде з міста та вигойкуючи.
Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Діравого горшка не наллєш.
Злічувати, -чую, -єш, сов. в. злічи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Сосчитывать, сосчитать. 27. Ти в коморі, я на дворі, вийди, серце, злічим зорі. Не можна далебі злічити, які народи тут плелись. Хто воінство його злічити може.
2) Вылѣчивать, вылѣчить. Як би од Бога болізнь, то Бог би й злічив.
3) О разбитой посудѣ: склеивать, склеить. Злічила макітру, та вже год десять живе.
Клишавий, -а, -е. Косолапый. Клишавий кінь.
Кукобитися, -блюся, -бишся, гл. Гніздиться; устраиваться; хозяйничать; заботиться; возиться.
Ніжно нар. Нѣжно. Ум. ніжненько.
Періг, -рога, м. = пиріг.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ.
Штрумент, -ту, м. = струмент.