Бриндзя Cм. бриндза.
Канка, -ки, ж.
1) Раст. Scirpus lacustris.
2) Головной женскій уборъ.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла.
Пердун, -на, м. Испускающій вѣтры. Ум. пердуне́ць, пердунчикъ.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне.
Роскобіжкатися, -каюся, -єшся, гл. Разжиться.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.
Чесатися, -шу́ся, -шешся, гл. Чесаться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Чешися кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, як нема з ким.
Шостачок, -чка, м. Ум. отъ шостак.
Штовх! меж. Толкъ! Та зараз дядька штовх тихенько.