Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині.
Ґре́йцар, -ра, м. Крейцеръ (монета). Старче божий, чим я тебе обдарю, коли я не маю, хиба два ґрейцари простих.
Досипа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. доси́патися, -плюся, -лешся, гл. Досыпаться, досыпаться.
Змагливий, -а, -е. Спорливый, задорный. Він трохи змагливий був.
Котючка, -ки, ж. Игра въ катаніе яицъ на первый и второй день Пасхи, описан. у
Кревність, -ности, ж. Родство.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Тьопатися, -паюся, -єшся, гл. Идти, брести по грязи. І став би я тьопатись за сорок верстов.
Хватком нар. = хапком.