Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

указник

Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЗНИК"
Бакунчик, -ка, м. Ум. отъ бакун.
Кривісінький, -а, -е. Совершенно кривой.
Навба́кир нар. Навыворотъ, наоборотъ. Вони прийняли мої слова як раз навбакир.
Наперекі́р нар. Наперекоръ, вопреки. Невесела думка наполягла на її чоло, наперекір веселій природі. Левиц. І. 339.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Прикротний, -а, -е. Спѣшный. Настигає косовиця, а там пійдуть жнива — до самої осени прикротне діло. Г. Барв. 145.
Прохурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть извозчикомъ.
Слабувати, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Спрягнути, -гну́, -не́ш, гл. Выпрыгнуть, выпрыснуть. Спрягнув як з лука. Чуб. 1. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКАЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.