Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

указник

Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник. Ном. № 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 326.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКАЗНИК"
Безецність, -ности, ж. Безстидство.
Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Волод, -ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Жоломі́я, -мії, ж. Свирѣль. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Н. п. Ум. жоломійки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. К. Псал. 225. Бойові жоломійки. К. ЦН. 181. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 121. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко. Вх. Зн. 22.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь. Н. Вол. у.
Надрі́зати Cм. надрізувати.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Черв'ячок, -чка, м. 1) Ум. отъ черв'як. 2) Родъ мережки. (Залюбовск.). Родъ узора при сшиваніи плахти. Черниг. у. 3) мн. Родъ кушанья изъ гречневой каши, протертой на решето, съ макомъ. Маркев. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКАЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.