Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Гости́нність, -ности, ж. Гостепріимность. Худобу свою проциндрив.... (на) широких унтах, по старосвітському звичаю гостинности. К. XII. 22.
Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54)Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Обичайка, -ки, ж. 1) Ободъ, на который натягивается сито, рѣшето, бубенъ и пр. Вас. 152, 176. Сим. 91. 2) Деревянный или лубяной ящикъ, покрывающій въ мельницѣ или ручной мельницѣ верхній жерновъ и удерживающій муку. Черниг. у. Шух. I. 146, 264, 284.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. К. ХП. 131. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Хрестовий, -а, -е. Крестовый. хрестові́ уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49.