Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Докрава́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. докра́яти, -ра́ю, -ра́єш, гл. 1) Докраивать, докроить. Крають, шевці, крають, та вже й докравають. Чуб. V. 1086. 2) Дорѣзывать, дорѣзать.
Дола́сити, -ся = доласувати, -ся.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.
Паскудник, -ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Лошадиная болѣзнь. Сим. 61, 76. Карбункулъ у скота. Шух. І. 43. збити паскудник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови. Сим. 76.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Роєчок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.