Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зачо́вгати, -гаю, -єш, гл. Зашаркать (ногами).
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ. Черниг. у.
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні. К. ХП. 123.
Панщанин, -на, м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Полковий, -а́, -е́ Полковой. Третя сотня під полковою корогвою. Лукаш. 45.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Росколонизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Разселиться колоніями. К. Кр. 18.  
Тирити, -рю, -риш, гл. 1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки. Левиц. І. 147. 2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.