Буткол, -ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи.
Грибови́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Моква́, -ви, ж. 1) Низменное, заливаемое водою мѣсто. 2) Слякоть, мокрая погода. Настала осінь, почалась моква. 3) Мокрота, сырость. Ганчар цілий день у мокві робе.
Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Онилка кинулась до мене опукою. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Впала опукою. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ.
Повивіршувати, -шую, -єш, гл. = повивершувати.
Сіяти 2, -яю, -єш, гл. = сяти. На горі церковця сіяла, там дівчина з козаком шлюб брала.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати.
Спробиваний, -а, -е. Пробитый, прострѣленный. Лежить Янчик порубаний, порубаний, постріляний і кулями спробиваний.