Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доці́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доціди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Доцѣживаться, доцѣдиться.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух. 1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Харьк. у. Послі собі й кожушок справимо. МВ. 2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Рудч. Ск. II. 101. Кожушок у воші. Конст. у. 3)на орісі. Листоватая плюска у орѣха. Желех. 4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр. Желех. 5) мн. Рас. Echinospermum lappula. ЗЮЗО. І. 121.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік. Александров. у.
Небіожчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Приповісти Cм. приповідати.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. 53.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.