Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́ші, -шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. Cм. II. Ариш.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей. Г. Барв. 504.
Повикрадати, -да́ю, -єш, гл. Выкрасть (во многихъ мѣстахъ, многое). Як є в хаті такі дівчата, що на досвітки ходять, то вже де є в матері який кусок сала, чи пшоно, чи яйця, — усе повикрадають. Славяносерб. у.
Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.
Срем'я, -м'я, с. = стрем'я. КС. 1882. X. 24.