Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.
Душогу́бство, -ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнаростю, то душогубством безбожним. ЗОЮР. 311. З серця.... виходять лихі думки, перелюб, душогубство. Єв. Мр. VII. 21.
Замкне́ння, -ня, с. Заключеніе; затворъ.
Манту́ли, -тул, ж. мн. 1) Подачки, собранныя колядниками или нищими. Лебед. у. 2) Родъ пирога изъ кукурузной муки съ сыромъ. Вх. Зн. 35.
Мертв'я́щий, -а, -е. Умертвляющій, убивающій. цілюща та мертв'я́ща вода. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Рудч. Ск. І. 130.
Оздобити, -блю, -биш, гл. Украсить.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Прирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. прирівняти, -ня́ю, -єш, гл. Сравнивать, сравнить. Ном. № 1300. Не хочу я ні кого прирівняти, звиняйте, до свині. Гліб. Прирівняв кішку до собаки. Ном. № 7929.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.