Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддушити Cм. віддушувати.
Відкасник, -ка, м. Раст.: a) Asperugo gallioides. ЗЮЗО. І. 113; б) Carlina vulgaris L. ЗЮЗО. І. 116; в) Thalictrum flavum L.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Ковання, -ня, с. = кування.
Крижівниця, -ці, ж. Часть воза: доска или брусъ, которымъ соединены вверху дна полудрабка. Рудч. Чп. 250.
Луча́й, -ча́ю, м. Случай.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Перепинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. переп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ. 2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся. Грин. III. 654.
Трухлятина, -ни, ж. Гниль въ деревѣ. Покої були старі: в їх тхнуло трухлятиною. Левиц. Пов. 100.
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.