Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Започина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. започа́ти, -чну́, -не́ш, гл. Начинать, начать. Мусимо, любі земляки, заходитись укупі всі живі коло тієї праці, що започали наші предки. К. ХП. 134.
Зільничо́к, -чка, м. Ум. отъ ii. зільник.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Норов, -ва, м. 1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був. Г. Барв. 502. 2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. Н. п. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Грин. III. 208. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш. Чуб. V. 593.
Обмокати, -ка́ю, -єш, сов. в. обмокнути, -ну, -неш, гл. Обмокать, обмокнуть, намокать, намокнуть. Розсохлась була діжка, а налив води, то й обмокла. Сидів горобець на крокві, в його крильця обмокли. Грин. III. 663.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). 4) Полѣно, плаха. Вх. Зн. 50. Широкая доска. Харьк., Екат. Слов. Д. Эварн.
Побренькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати. Ном. № 9776.  
Подопихатися, -хаємося, -єтеся, гл. Добраться, дойти (о многихъ).
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.