Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Лупі́й, -пія, м. Живодеръ. Камен. у.
Пишатися, -шаюся, -єшся, гл. Гордиться. Ляхи мусять пишатись тим, що принадили до свого культурного гурту таких руських людей, як Замойські та Жовковські. К. ХП. 65. Иногда: важничать. Пишається, як корова в хомуті. Ном. 2) Красоваться. Ще на Україні веселі і вольнії пишались села. Шевч. 242.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр. Шейк.
Термін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.
Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.