Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Ном. № 1844. Пізно старого кота учить гопки. Ном. № 3222. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. Грин. ІІІ. 137. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки. ХС. VII. 455.
Погладити, -джу, -диш, гл. Погладить. Погладив проти шерсти. Ном. № 3990.
Попоносити, -ношу, -сиш, гл. Поносить много. Попоносив по келійках води. К. ПС. 116.
Пошарпати, -паю, -єш, гл. 1) Изорвать, растерзать. Торбинку пошарпали на шматки. Стор. МПр. 113. 2) Потрепать, потерзать, потормошить (кого). Зацькувала псами, пси її дуже пошарпали. ЕЗ. V. 216.
Провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣять (зерно). А що ж тут міркувать? Не полінуйсь провіять, — сказала Хівря тут, — в мішечки позсипай. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 93).
Тридцятолітка, -ки, ж. Женщина триддати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою. Г. Барв. 234.
Угодник, -ка, м. Угодникъ. К. ПС. 197.
Четверик, -ка, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Рудч. Ск. І. 180. Ум. четверичо́к.