Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безхвостий, -а, -е. Безхвостый. Рудч. Ск. І. 6. Сама ти стара сорока безхвоста. Шевч.
Війтівна, -ни, ж. Дочь війтова. Ой я із Кракова війтівна, я ж тобі, серце, не рівня. Н. п.
Гамірка, -ки, ж. Низкая деревянная ручка въ большой пилѣ, которой распиливаютъ дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Докупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докупаться. Докупався до того, що мало не втопився.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Кузьменко (О. 1861. II. 44). Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Повбовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Замочить одежду при ходьбѣ по грязи, по водѣ (о многихъ).
Полечко, -ка, с. Ум. отъ поле.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Сількісь, сількось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Котл. Ен. VI. 86. Та вже сількось, нехай бють. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год. Рудч. Ск. І. 183.