Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у.. Cм. драглий.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
Карлюжа, -жі, ж. Маленькій уродъ.
Кукла, -ли, ж. 1) = лялька. 2) Свернутое повісмо пеньки. Гол. Од. 35. 3) Искусственная соска для дѣтей. Мил. 30. Все на панщині, ніколі було годувать... Куклою і вигодувала. О. 1861. X. 36. Ум. куколка.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками. Желех.
Роспростати, -ся. Cм. роспростувати, -ся.
Соболя, -ляти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.