Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ). Черк. у.
Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы». Вас. 167.
Кавунник, -ка, м. Торговецъ арбузами.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється. Канев. у.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там. ЗОЮР. І. 250.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.