Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Гру́бний 3, -а, -е и гру́бній, -я, -є. Относящійся къ печкѣ, печной. Зміев. у. Грубня печина. Харьк.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока. Полт. у.
Дрепену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дременути.
Зарну́ти Cм. заринати.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Посватати, -таю, -єш, гл. Посватать. Любив же я дівчиноньку, посватали люде, мені молодому пароньки не буде. Н. п.
Потягати, -га́ю, -єш, сов. в. потягти, -гну, -гнеш, гл. 1) Потягивать, потянуть. Козак сердега люлечку потягає, у кобзу грає-виграває. Мет. 446. 2) Покрывать, покрыть (мѣхъ). Кожух, сукном потягнений. Борз. у. Думаю потягти свою кожушку черкасином. Черниг. у. 3) Ударять, ударить (кого). Мир. ХРВ. 9. Ентел потяг не по охоті Дареса, щоб його він знав. Котл. Ен. II. 19. 4) Стремиться къ чему, желать чего. Парубок дівку любить, а вона за їнчим потігає. ЕЗ. V. 97. Вона єго... щире любила, а він ї не потігав сватати. ЕЗ. V. 96. Cм. потягти.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Чотирка, -ки, ж. Въ загадкѣ такъ названа нога. Чотирі чотирки, дві ростопирки, сьомий вертун. Ном. № 108, стр. 293.