Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Давні́ш нар. 1) Сравнит. ст. отъ давно́. 2) Ранѣе. На біса щук пускаєш, пане-брате? (у ставок). Усіх лящів позводиш — їх щуки заїдять.... — «Даремна річ», — сказав хазяїн, «жалкую, чом давніш не звів». Гліб. 42.
Жмуко́м = жмаком. Cм. жмак. Жмуком кинув свиту. Н. Вол. у.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).
Окладина, -ни, ж. 1) = ощепина. Волч. у. 2) Обложка книги. Ум. окладинка.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Терликати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть (на струнахъ).
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82.
Штурмак, -ка, м. Неловкій, неумѣлый человѣкъ. Вх. Зн. 83.