Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. вирізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отличаться, отличиться, разниться отъ другихъ.
Гу́для, -лі, ж. 1) Сумятица, безпорядокъ, смятеніе. Вх. Лем. 406. 2) Плохая работа. Вх. Лем. 406.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Злягчи, зля́жу, -жеш, гл. = злягти. Желех.
Ладити, -джу, -диш, гл. = лагодити 1 и 2. 1) На вдовина сина шибеницю ладять. Чуб. Неня з кухарками ладять страву. Федьк. 2) Ой зацвіла калинонька в лузі, вломилася поличенька в плузі. Ой чи мені поличеньку ладити, чи до дівчини на зальоти іти? Чуб. V. 377.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Сідак, -ка, м. = сідавка. МУЕ. III. 17.
Скупувати, -пую, -єш, гл. Скупиться. К. МБ. XII. 277. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Н. п. Хто скупує, той двічи купує. Посл.
Циганити, -ню, -ниш, гл. 1) Выманивать, выпрашивать (о цыганахъ). 2) Въ свадебномъ обрядѣ: ходить по хатамъ, выпрашивать, — Cм. циганщина. МУЕ. І. 155. (Полт.). Грин. ІІІ. 455.