Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ. Мик. 481.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати. Шевч. 352.
Никнути 2, -кну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ никати. Завернуть, заглянуть. Їй тепер як тому чоловікові, що у степу заблудився: і туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101.
Обліг, -логу, м. Давно непаханное поле. А в моєї родини пшениці ланами, в мене молодої лежить облогами. Гол. І. 239. Ой куди були ярії пшениці, тепер туди облоги. Чуб. V. 468. Cм. обліжок. Упав сніжок на обліжок. Чуб. V. 401.
Перекудовчити, -чу, -чиш, гл. = перекудлити.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Ростерти, -ся. Cм. ростирати, -ся.
Цінити, -ню, -ниш, гл. Цѣнить, оцѣнивать. Ном. № 8871.
Шабашковий, шабашо́вий, -а, -е. Относящійся, свойственный шабашу. Шабашкова свічка.