Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Загриза́тися, -за́юся, -єшся, сов. в. загри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. Начинать споръ, ссору, заспорить. Загризався з братом.
Кивнути Cм. кивати.
Мазу́н, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Планітний, -а, -е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі.
Сербський, -а, -е. Сербскій.
Спасати I, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе.
Чимбрас, -су, м. Раст. Chrysanthemum Segetum.