Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Догріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. догребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Догребаться, догресться.
Затума́нити, -ся. Cм. затуманювати, -ся.
Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Купальниця, -ці, ж. Купальщица. Полт. г.
Лунча́к, -ка, м. Годовалый баранъ. Желех.
Облячи, -ля́жу, -жеш, гл. = облягти. Желех.
Оселя, -лі, ж. Жилище. Нема в його ні оселі, ні саду, ні ставу. Шевч. До нашої оселі якийсь москаль припхався. Кобел. у. В оселі гріх світити, бо чорт прибіжить. Васил. у.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Скрута, -ти, ж. Стѣсненное, затруднительное, тяжелое положеніе, состояніе, со множествомъ хлопотъ, дѣла.
Шпак, -ка, м. 1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171. 2) Названіе вола. Г. Барв. 245. 3) головка у винта. Кролев. у. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали. Н. п.