Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Палій, -лія, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у. 2) = паликопа. ХС. І. 77.
Питомий, -а, -е. = питимий. Левиц. І. Поп. 256.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Попорохніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ, обратиться въ пыль.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Шат, -та, м. ? Ой на горі густий шат. Гол. IV. 516.