Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гарбар, -ру, м. Крикъ, шумъ, гамъ. Там у хаті гарбар. Н. Вол. у.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ. Шух. І. 119.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.
Наторочити, -чу, -чиш, гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз. ЗЮЗО. I. 134.