Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Камен. у. 2) Часть друлівника (Cм.). Шух. І. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. бильце.
Зарясні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Густо покрыться плодами, листьями. 2) Переносно: запестрѣть красивыми одеждами. Пожакуймо заставщину козацьку, — нехай круг нас голота зарясніє. К. ЦН. 223.
Зменшування, -ня, с. = зменшення. Н. Вол. у.
Мики́тити, -ки́чу, -тиш, гл. Изворачиваться, искать отговорокъ, нечисто дѣйствовать. Желех.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Поквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Поклохтать (о насѣдкѣ); поквакать глухо (о лягушкѣ).
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Прогулька, -ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки. Чуб. V. 1093.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Треш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.