Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.
Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Жовтогаря́чий, -а, -е. Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий. Дещо, 96.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Копивка, -ки, ж. = копилиця. Вх. Лем. 426.
Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Попервах нар. Сперва, сначала. Попервах жили вони гаразд, а потім — Бог його зна. Новомоск. у.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.