Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засо́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Засоваться, задвигаться. Стара засовалася на місті, мов її що вкусило. Мир. Пов. II. 47.
Наблюва́ти Cм. набльовувати.
Налля́ти, -лля́ю, -єш, гл. = налити.  
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Перепроваджувати, -джую, -єш, сов. в. перепровадити, -джу, -диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через... науку. К. ХП. 135.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець. Лебед. у.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.