Бізцем нар. = бігцем.
Веселик, -ка, м. Названіе журавля, которое нужно употреблять относительно ихъ, когда они прилетаютъ весной, вм. журавель, иначе будешь журитися весь годъ.
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ.
Воячка, -ки, ж. Воительница.
Галичанка, -ки, ж. Жительница Галиціи.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають.
Насторошувати, -шую, -єш, сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. (Кіт) уші насторошив.
Пльондратися, -раюся, -єшся, гл. Шлепать, идти по водѣ.
Подення, -ня, с.
1) Мѣсто на току для складыванья хлѣба въ скирды.
2) Дно саней или вообще экипажа.