Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виїсти Cм. виїдати.
Вінкель, -кля, м. У галицкихъ плотниковъ: угольникъ. МУЕ. ІІІ. 29.
Знімчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечить. Желех.
Костирство, -ва, с. Игра въ кости. Добра свого на кабацьких служебок, на костирство, на танці-музики не прогайнували. К. Бай. 49.
Перестрелювати, -люю, -єш, сов. в. перестре́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Перебивать, перебить выстрѣломъ. Перестрелке зайцеві ногу. 2) Стрѣляя, попадать, попасть дальше предмета. Попович стрелив — гору перестрелив. Чуб. V. 1078.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл. 1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Харьк. г. Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай. Чуб. І. 276. 2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь. Котл. Ен. IV. 67.
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.
Стійчик, -ка, м. 1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах. ЗОЮР. І. 135. 2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи. Рк. Левиц.
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати. Н. п.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье. Вх. Зн. 74.