Викрик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик.
Дозбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Окончить собирать. Підожди, ось дозбіраю остатні яблука, то й підемо.
Комендант, -та, м. Комендантъ. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Позабризькувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Сернюк, -ка, м. Самецъ серны, косули, Cervus capreolus.
Спороти, -рю́, -реш, гл.
1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький.
2) Высѣчь. Бодай кат споров.
Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти.
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. 2) Рядъ. Шаром стоять хати. Шар полукіпків на полі. Ум. шаро́к.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна.