Гу́зір, -ра́, м. см. Гузирь 1.
Двана́дцятеро чис. Двѣнадцать душъ, штукъ; дюжина. Була така жовна, мала дванадцятеро дітей, тії діти мали всі по дванадцатеро дітей, — скільки всіх було?
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. за живіття́ = за життя.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Бач, у шинку як замурувало вікна.
Ля́дер, -ра, м. Верхняя сторона нагольнаго тулупа.
Охляп нар. Безъ сѣдла. Сидя охляп на коні. На коні сидить охляп.
Повішеник, -ка, м. = повішальник.
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. Блискавка по всьому небу сяйнула.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка.
Чиноватний, -а, -е. 1) чи́новатна листва. Частъ сновалки, при помощи которой дѣлаются чини.
2) — міток. Міток, въ которомъ одно пасмо имѣетъ 30 нитокъ вмѣсто 60.