Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.
Зака́заний, -а, -е. Запрещенный, заповѣдный.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно. Ном. № 11251.
Мі́дик, -ка, м. Землеройка, Sorex. Желех.
Підстьобнути, -бну, -не́ш, гл. Хлестнуть кнутомъ? Та ба! мари не підстьобне! Котл. Ен. VI. 39.
Покревність, -ности, ж. Родство.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати. Шейк.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.