Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками.
Натхорити, -рю́, -ри́ш, гл. Навонять. А бодай би вас чорти взяли! Ич, як натхорили!
Обсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обсікти, -січу, -че́ш, гл.
1) Обсѣкать, обсѣчь.
2) = обполювати, обполоти. Обсікают бульбу.
Понова, -ви, ж.
1) У охотниковъ: слѣдъ на свѣжемъ снѣгу.
2) ? Що ж з того, що бджола кинулась на гречку, а понови таки немаєть.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Сабашівка, -ки, ж.
1) Родъ еврейской шабашковой шапки.
2) У евреевъ: шабашковая водка.
3) У евреевъ: шабашковая свѣча.
Цебрувати, -рую, -єш, гл. Ставить срубъ. Чи я в полі не криниця була, чи я в полі не холодна була? Взяли мене цебрувати, взяли воду виливати.