Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Звіно́к, -нка́, м. 1)ри́би. Поперекъ отрѣзанный кусокъ рыбы. Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти. АД. II. 58. 2) Раст. Rhinauthus crista galli. Лв. 101. Cм. звонець.
Зм'якшіти, -шію, -єш, гл. Стать мягче; присмирѣть. Треба полити, щоб зм'якшіла земля. Волч. у. (Лободовск.). Уже тепер старшина зм'якшів. Н. Вол. у.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Лягти́ Cм. лягати.
Пересолодати, -да́ю, -єш, гл. Пересолодѣть. Було дуже тепло в хаті, і ячмінь пересолодив.
Похлопні, -нів, м. Лапти, подплетенныя пенькою.
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Прорити, -ся. Cм. проривати, -ся.
Сліза, -зи, ж. = сльоза. По тобі, милий, гарячая покотилась сліза. Чуб. V. 318. слізки пустити. Заплакать Слізки пустила із очей. Котл. Ен. II. 23. Ум. слі́зка, слі́зонька. Ном. № 1493.
Чесанний, -а, -е. О полотнѣ: самое лучшее и тонкое. Шух. І. 147, 259.