Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. Зао́рювати (в понеділок) не можна.
Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає.
Передовництво, -ва, с. 1) Начальствованіе, предводительствованіе. 2) соб. Начальство, лица предводительствующія, идущіе впереди. Величчя української нації явне з того, що, зоставшись без церковнього, політичнього, воїнського і наукового передовництва, спромоглась вона видати з себе самобутню літературу.
Попинка, -ки, ж. Епитрахиль. Висповідай мене, попе, під попитою.
Проріз, -зу, м.
1) Прорѣзъ.
2) Дыра во льду.
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Самодержавний, -а, -е. Самодержавный. Прикриває своє самодержавне чоло чернечим клобуком.
Чіхратий, -а, -е. Косматый.