Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Нахватати, -та́ю, -єш, гл. = нахапати.
Ненажерний, -а, -е. = ненажерливий. Н. Вол. у. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі. Г. Барв. 454.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить? Грин. III. 433. 2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть. Стор. МПр. 167.
Переплинути, -ну, -неш, гл. = перепливти. Треба мені перебрести сю річеньку та глибокую. А чи мені перебрести, а чи мені переплинути. Чуб. V. 456.
Погаятися, -гаюся, -єшся, гл. Помедлить, помѣшкать.
Поздавати, -даю, -єш, гл. Сдать (во множествѣ). Поздавали хлопців у некрути. Богодух. у.
Світилень, -льня, м. Рыболовный снарядъ, устроенный почти такъ же, какъ и сакуля. Вх. Пч. II. 23.
Усюсінько нар. = усісінько.