Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Рудч. Ск. II. 4. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Ном. № 12723.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. Лубен. у. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці. Лубен. у.
Любайстро́вий, -а, -е. Алебастровый.
Погоджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться. Ном. № 4155. 2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема.
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Розогніти, -ні́ю, -єш, гл. Разгорячиться, войти въ азартъ. Ровен. у.
Спілка, -ки, ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки.
Травневий, -а, -е. Майскій.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.