Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. Чуб. ІІІ. 140. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. ІІ. 22. 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Батуга, -ги, ж. = батюга = батура. Аф. 295.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки. Ном. стр. 284, № 1509.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.  
Напекти́, -ся. Cм. напікати, -ся.
Непереможний, -а, -е. Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый.
Нещасливий, -а, -е. Несчастливый, несчастный. Прости мене нещасливу, я од тебе одрікаюсь. Стор. МПр. 55.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ. О. 1862. І. Ревяк. 20.
Сковзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися.
Трапунок, -нку, м. Случай. Сквир. у.