Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь.
Мере́жаний, -а, -е. 1) Съ ажурными узорами; узорчатый. Мережана сорочка, плахта. 2) Украшенный рѣзьбой. Старий воли випрягає, занози ховає мережані. Шевч. 117. Мережані ярма. Рудч. Чп. 129. 3) Изукрашенный. Не для людей і не для слави мережані та кучеряві оці вірші віршую я. Шевч. 442. І там степи, і тут степи, та тут не такії: руді, руді, аж червоні, а там голубії, земнії, мережані нивами-ланами, високими могилами, темними лугами. Шевч. 378.
Напру́гий, -а, -е. 1) Плотный, крѣпкій тѣломъ, упругій. 2) Напряженный.
Науковий, -а, -е. Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. К. ДС. 33. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової. К. ХП. 8.
Піддашок, -шка, м. Навѣсъ надъ выходной изъ дома дверью, надъ крыльцомъ. Ум. піддашечок. Гол. III. 294. Коли б мені тії малярі, — вималювала б милого собі... вималювала б на піддашечку, щоб дивитися як на пташечку. Мет. 52.
Помилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. помилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Ном. № 5859.
Ранковий, -а, -е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові. Чуб. I. 141.
Рядовий, -а, -е. 1) Обычный, обыкновенный. 2) Рядовой. Рядовий козак його доганяє. КС. 1884. І. 37. Ой ви, сотники і полковники і козаки рядовії. КС. 1882. ХП. 513. 3) Очередной, слѣдующій по порядку. Рядову чарку піднести. Наламала паляниці, рядову підносить. Мкр. Н. 16. 4) = рядняний. Ой посажу я дітей у рядову торбину. Чуб. V. 860.
Тридцятолітка, -ки, ж. Женщина триддати лѣтъ. Ще ж я зжурюсь без нього, то здаватимусь тридцятоліткою. Г. Барв. 234.
Цявкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цявквути, -кну, -неш, гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу. Г. Барв. 447.