Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безстидний, -а = безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Вівсюгуватий, -а, -е. Заросшій вівсюгом (о землѣ).
Кукольван, -ну, м. Раст. Кукольванъ, Cocculus suberosus. Рибалка, їздячи човном, кукольван розсипає. К. ЧР. 314.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. Новомоск. у. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131.
Навба́кир нар. Навыворотъ, наоборотъ. Вони прийняли мої слова як раз навбакир.
Пундик, -ка, м. Родъ пирожнаго. Котл. Слов. 24. Кушанье: слои тѣста, переложенные поджареннымъ на постномъ маслѣ лукомъ и испеченные. Маркев. 158.
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Чухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ чухатися. 1) Чеснуть одинъ разъ зудящее мѣсто; — об віщо. Тернуться тѣломъ обо что, чтобы почесаться. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин. Харьк. 2) Проходя мимо, коснуться, скользнуть по чемъ, напр. объ берегъ пліт чухнеться. Вас. 173.