404 error!

Брат, -та, м. 1) Брать. Нема.... ні брата, ні сестри. Чуб. V. 18. У ляхів — пани, на Москві — реб'ята, а у нас — брати. Ном. № 796. Употребл. какъ слово обращенія къ мужчинѣ-пріятелю. Товаришу, рідний брате, виклич мені дівча з хати. Мет. 69. 2) — у перших. Двоюродный брать. 3) — у других. Троюродный брать. 4) — чоповий. Собутыльникъ. Млак. 85. 5) старший брат. Въ цехѣ: начальникъ надъ подмастеріями. Козел. у. 6) молодший брат. Въ цехѣ: лицо, служащее для посылокъ. Козел. у. Ум. братець, братік, братічок, братко, браток, браточок, братонько, братечко, братуньо, братусь, братусик. Ой приїхав братець до сестриці в гості. Чуб. V. 764. Въ живой разговорной рѣчи употребляется преимущественно во мн. ч.: братці, братця. Хваліте, крикнув, братця, Бога. Котл. Ен. Очень любимо въ употребленіи нѣжно-ласкательное братік, братічок. Особенно любятъ употребленіе его женщины какъ по отношенію къ брату, такъ и ко всякому любимому молодому мужчинѣ, также при просьбахъ и пр. Тиміш зібрав парубків: «Братіки мої, товариші милі, поможіть мені!» МВ. І. 132. Посію я рожу, покладу сторожу: братіка рідного. Чуб. ІІІ. 207. Мій батечку, мій братіку, хоч ти не цурайся! Шевч. 86. Се ж мій братічок ріднесенький! МВ. І. 30. Братічок помре, — я й загину. Чуб. V. 439. Тепер мій братко із вуійська приїхав. Чуб. ІІІ. 316. Братоньку милий, прибудь до мене. Чуб. V. 469. 7) брат і сестра. Раст. Melampyrum nemorosum L. Вх. Пч. І. 11. 8) Братсестриця. Раст. Melampyrum arvense L. Шух. І. 21. 9) три брати. Раст. a) Euphrasia lutea L. Шейк. б) Trifolium medium L. Шейк.

Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.

Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.

Ма́тірка, -ки, ж. 1) Мать. Оттак всі матірки нападають на дочок. Кв. II. 178. Добре, що матірки тут нічого не кажуть. Федьк. 2) Конопля, дающая сѣмена, замашка, Cannabis sativa L. Вас. 199.

Перегін, -го́ну, м. 1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін. Мир. ХРВ. 139. 2) Парина, наново вспаханная. 3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати. Котл. Ен. V. 56. 4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.

Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.

Русий, -а, -е. Русый. Руса коса. Чуб. V. 110., Ум. русенький. Обстелю тобі плечиці русенькими кісоньками. Грин. III. 496.

Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.

Упоганити, -ню, -ниш, гл. Обгадить.

Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека. Шух. I. 176.