Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. К. Досв. 26. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали. ЗОЮР. II. 76.
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234.
Міща́нський, -а, -е. Мѣщанскій. Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію. Левиц. І. 241.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила. Чуб. V. 728.
Ня, ня-ня!, меж. Зовъ собаки. КС. 1882. VIII. 386.
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Грин. І. 178. Я розумом сліпую. К. Іов. 19.
Табачників, -кова, -ве Относящійся къ табачнику, принадлежащій ему. Шейк.
Торбинуватий, -а, -е. Мѣшкообразный. Торбинуватий горох. Черк. у.