Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богородицький, -а, -е. Богородичный. богородицька трава. Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. I. 138.
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Дої́сти Cм. Доїдати.
Дорожині́й нар. Ближе дорогой, болѣе по дорогѣ, съ руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала. Черниг. г.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Повстина, -ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положіт її на теплу і суху повстину. Мкр. Н. 5.
Порадничок, -чка, м. Ум. отъ порадник.
Теплісінький, -а, -е. Совершенно теплый. Шейк.
Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.