Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідність, -ности, ж. Бѣдность, убожество, нищета.
Відслід, -ду, м. Слѣдъ; отпечатокъ. Желех.
Годинник, -ка, м. Часы. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 34. Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. Щог. В. 140. Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, — промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи з-за пазухи свого годинника. Морд. Пл. 41. У Лемковъ: стѣнные часы: Вх. Лем. 404. Cм. еще: година 1, годинка 2, годильник.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа. Харьк.
Догане́ць, -нця́, м. Ум. отъ II. Доган.
Попрорубувати, -бую, -єш, гл. Прорубить (во множествѣ). Він у тій коморі вікна попрорубував. Драг. 176. Вже Сидір ополонки попрорубував.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Рудч. Ск. І. 180. Cм. проучити.
Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця. Желех.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.