убігати
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась. 2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли. 4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Том 4, ст. 306.