Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Брехун на всі заставки. в брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. Ум. брехунчик. Ув. брехуняка.
Капусняковий, -а, -е. Относящійся къ капусняку.
Критий, -а, -е. Покрытый, крытый: Критий кожух, крита хата. критий віз. Возъ съ верхомъ, будкой. Віз критий, палубчастий.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Онавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Надоѣсть. Вже він трохи й онавіснів мені: тільки й мови, що він, тільки й думок, — надокучило!
Порадник, -ка, м. Совѣтникъ. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. порадничок. Мій таточку, мій порадничку.
Розсип I, -пу, м.
1) Разсыпъ, разсыпка. Дивимось — свіжий розсип: видно брав хтось зерно вночі.
2) = розсипка. Од його всі в розсип, як голуби від шуліки.
Спасатися, -саюся, -єшся, сов. в. спастися, -суся, -сешся, гл.
1) Спасаться. спастись (о душевномъ спасеніи). Недалеко відсіля спасається пустельник. Я ся піду питати, як ся гріхів спасати. на гріх не спасешся. Отъ грѣха но убѣжишь.
2) Только несов. в. Говѣть.
Усукати, -чу, -чеш, гл. Ссучить Ой устав, устав, три свічки всукав. Бурлак свічки до церкви не всуче.
Шатирити, -рю, -риш, гл.
1) Искать, шарить. Стрільці шатирять по терну.
2) = шарувати 1.
3) Мошенничать.
