Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать.
Відпочивання, -ня, с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання.
Ґра́йцарь, -ря, м. = Ґрейцар. Виняв та й дав ґрайцарь.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Заду́ха, -хи, ж. 1) Сильный, удушливый запахъ. Шпигнула у ніс хрінова задуха. у. 2) Спертый, удушливый воздухъ. 3) Засореніе дымовыхъ проходовъ въ печкѣ. Задуха десь зробилася, та й курить того. 4) Удушье, астма.
Застіжи́на, -ни, ж. = застіжка. На бідній дівчинонці синя застіжина.
Наскакати, наскачу, -чеш, гл. Наскакать. Аби болото, а жаби наскачуть.
Наскіпатися, -паюся, -єшся и наскіпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. наскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля... як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Наскіпався, мов на батька.
Повинність, -ности, ж.
1) Долгъ, обязанность. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять.
2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють.
Спід 2 предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ.