Гитара, -ри, ж. Гитара. Вигравав на гитарі.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость.
Зсинити, -ню́, -ниш, гл. Побить до синяковъ. Зсинив її так, що й Боже!
Кедь нар. = коли. Як би я го зчарувала, кедь я чари не видала? Голов. Кедь не прийду за рік, за два — не чекай м'я, мила, нігда.
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл.
1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля.
2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ.
Кукурудзіння, -ня, с. Стебли кукурузы. Візьми кукурудзіння бикам.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе).
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки.
Мися́ II, -ся́ти, с. = мисча.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.