Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво. Фр. Пр. 52.
Вихати, -хаю, -єш, гл. Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Ич, як кобила задом виха!
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип. Г. Барв. 12.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Пообривати, -ва́ю, -єш, гл. Оборвать (во множествѣ). Вишні вже пообривали, а сливи ще й не починали. Черниг. у.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545).
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть. Шейк.
Уважно нар. 1) Внимательно. 2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно. Федьк.