Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Гуч! меж. которымъ гонятъ гусей = Гиля.
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Сельський, -а́, -е́ Сельскій, деревенскій. Разу їдного хлопці сельські зговорились меж собою.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Труський кінь.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь.
Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать.
