Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убавляти

Убавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. убавити, -влю, -виш, гл. 1) Задерживать задержать долго. Дякуємо попонькові.... ой што нас не убавив, нагленько нас одправив. Гол. IV. 439. 2) Забавлять, забавить. Ой ти, матусю, і кужеля збавиш і моєї маленької дитини не вбавиш. Грин. III. 377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБАВЛЯТИ"
Вельми нар. Очень, весьма. Дорогий ишь до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775. Ішов козак на линію і вельми надувся. Ном. № 792. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Ном. № 12680. Я маю вельми дорогий крам. Макс. Вельми добре. Кіевск. у.
Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Ка' 1). Cм. казати. 2) Сокращ. изъ кат въ выраженіи ка'зна употребляющемся также и въ полной формѣ. Cм. кат. ка'-зна-що. Чортъ знаетъ что, дрянь; чепуха. Нами парубок — дівка нічого, а вийшло ка'-зна-що. Ном. № 7557. Употребляется иногда какъ существительное: таке ка-зна-що́ говорить. Такую чепуху говорить. Прийде ка'-зна-що, ка'-зна-звідки, та й грукотить, як воріт не розламає. К. ЧР. 5. ка'-зна-яки́й робітник. Плохой работникъ. ка'-зна-куди. Чортъ знаетъ куда. ка'-зна-чого, ка'-зна-нащо. Чортъ знаетъ зачѣмъ. ка'-зна-звідки. Чортъ знаетъ откуда и т. д.
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нави́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. Чуб. V. 292. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло. Г. Барв. 207.
Озолочувати, -чую, -єш, сов. в. озолоти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Озолачивать, озолотить. Чуб. II. 140. 2) Обогащать, обогатить. Яка б мати не озолотила свого сина. Левиц. І. 261.
Перечистка, -ки, ж. Дощечка, которой бьютъ пеньку, очищая отъ кострики. Сумск. у.
Пришиб, -бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. Шейк. (Токарь) точить тарілку. Грин. III. 520. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. Шейк. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Левиц. І. 144. Кров як воду точить. Шевч. 4)зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. Екат. г. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Сквир. у. Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). АД. І. 43. 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шейк. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. Чуб. II. 119. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. Гол. 8)війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. О. 1862. II. 57. 9)брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. О. 1862. V. 29. Точить брехню цілий день. 10)баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Греб. 393. Точить баляндраси моїм дочкам. Левиц. І. 143.
Хрестини, -тин, ж. мн. Крестины. Мил. 22. На весіллю всі свати, на хрестинах всі куми. Ном. № 8054.
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.