Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бал, -лу, м. Балъ. Рудч. Ск. І. 9. Ум. балок. Бувають у нас і балки, то в господу закликають музику О. 1862. IV. 90.
Бокшистий, -а, -е. О масти: съ бѣлыми пятнами на бокахъ. Желех.
Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. Н. п.
Вищезати, -ваю, -єш и вищезнути, -ну, -неш, гл. Исчезнуть, уничтожиться, истребиться. Вищезає жито. МУЕ. ІІІ. 43. Каченята вищезли: ворони вихапали. Рк. Левиц.
Жалі́ння Ii, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Усі до Марусі молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами та з науками. Тільки Маруся на усі питання і на ради усі: «він мені добрий і любий....» МВ. ІІ. 181. 2) Жалоба. Як став підростати, так уже не дуже й докучав жалінням Горпині, а тілько було все Ївзі росказує, що він страждає. Кв.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Обтопитися, -плюся, -пишся, гл. Окончить топку.
Оминати, -на́ю, -єш, сов. в. оминути, -ну, -неш, гл. = обминати, обминути.
Пострибун, -на, м. Скакунъ, шалунъ. Ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький. Г. Барв. 6.
Хилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Н. п. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться? Мил. 188. 2)під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі. К. ПС. 43.