Двойни́ти, -ни́ть, гл. безл. Двоиться. Двойнить мені у очіх, та й годі. Навіщо не подивлюся я, то все двойнить мені.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая.
Мо́рківка, -ки, ж. Ум. отъ мо́рква.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу.
Розмружити, -жу, -жиш, гл. Раскрыть (глаза). А лях тужить вдень і вночі, не розмружить своїх очей.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався.
Ужик, -ка, м. Ум. отъ уж.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії.