Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону.
Дозира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = Доглядатися. Набере та й несе: хто там хиба дозирається. Лебедин. у. Ти до моєї пелени не дозирайся.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Cм. затужавіти.
Злекши́ти, -шу, -ши́ш, гл. Облегчить. Теперка все краще як за панів було: злекшив, облекшив царь. Ми на тебе злекшимо.
Знеохотити Cм. знеохочувати.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ.
На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл.
1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне.
2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати.
3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи.
Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало.
Тьохкати, -каю, -єш, гл.
1) О сердцѣ: биться, ёкать. А серце так йому й тьохка, наче яке лихо віщує.
2) Щелкать (о соловьѣ). Соловейко тьохка.