Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.
Котусь, ся́, м. Ум. и ласк. отъ кіт. Котусю-братіку! скажи мені скоріше, хто з хазяїнів оттут усіх добріше? Гліб.
Неошанований, -а, -е. Неоцѣненный по достоинству.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. КС. 1883. II. 372. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. (Сумск. у.) Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Чуб. Гнучкий одноліток лози. Шевч.
Окоман и окомон, -на, м. = оконом. Рудч. Ск. І. 78. Окомани з батогами. Грин. III. 634. Перед паном окомоном били хлопця макогоном. Гол. II. 196.
Потурлити, -лю, -лиш, гл. Погнать. Мерщій потурлив барана на ярмарок. Грин. II. 276.
Примиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.
Простирядно, -на, с. = простирало. Високе жидівське ліжко з перинами й подушками, закрите білим простирядном з зубцями навкруги. Левиц. Пов. 178.  
Самота, -ти, ж. Уединеніе, одиночество. К. ЧР. 426. Рудч. Чп. 253. на самоті. Наединѣ. Кобза на самоті, схилившись на стіл, облився гіркими сльозами. Стор. МПр. 59. самото́ю. Въ одиночку, одиноко. К. ДС. 14. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали. Гол. І. 17.