Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зацвірі́нькати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Горобці прилетять, зацвірінькають. МВ. ІІ. 193.
Здрік, здро́ку, м. = дрік 2. І ну корпать очі чоловікові своєму, неначе здрік її кусає. Рудч. Ск. II. 174.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Особний, -а, -е. = особий. К. Хм. 109.
Плідниця, -ці, ж. Плодовитая самка.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.
Прядіння, -ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. Ком. Р. І. 55. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стор. МПр. 83. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей. Камен. у.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Шкаберка, -ки, ж. = тріска. Шух. I. 173, 206.