Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гомок, (-мка?), м. Куча земли, бугоръ. Вх. Лем. 404.
За́ки нар. Пока. Велю коням оброк дати, возниченькам постояти, заки мати прийде з саду. Мет. 226. Заки я схаменулась, — його вже й немає. МВ. (О. 1862. III. 60).
Негарний, -а, -е. Нехорошій; некрасивый.
Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2)криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.  
Округло нар. Кругло; шарообразно.
Підпасач, -ча, м. = підпасич.
Скатерть, -тя, м. Скатерть. Мил. 139. З старого скатертя зробив скатертинку. Черк. у. Вили Марусі віночок та й покотили по столі, по квітчастому скатертю. Мет. 143.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Гол. Од. 15. Cм. спінка.
Ціркати, -каю, -єш, гл. = цірчати. Вх. Уг. 274.