Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл.очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. І. 433.
Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Зажалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = зажаліти.
Наля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Нахлопать, нащелкать. 2) Надавать пощечинъ. 3) Наболтать языкомъ.
Няньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Рекрут, -та, м. рекрутка, -ки, ж., рекрутство, -ва, с., рекрутський, -а, -е. = некрут, некрутка, некрутство, некрутсьский.
Сухозлотиця, -ці, ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.
Чадо, -да, с. 1) Дитя. 2) соб. Дѣти. Чуб. II. 42. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Гол. IV. 554. Ум. чаденько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило. Гол. II. 75.