Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтоптати Cм. відтоптувати.
Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Вас. 195. Чуб. VII. 388. Нема тії драбини, щоб до неба достала. Ном. № 394. 2) = драбки. Чуб. VII. 402, 403. Kolb. І. 67. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. Мет. 458. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.  
Зайоло́зити, -жу, -зиш, гл. = заялозити.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Коструб, -ба, м. 1) Ястребъ. Мнж. 183. 2) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, описанная у Чуб. III. 77 и Kolb. І. 158. 8) Неряха. Сидів коструб на припічку, я не подивився. Гол. III. 290. Ум. кострубонько.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265.
Тертичник, терти́шник, -ка, м. Пильщикъ досокъ. Вас. 205. Ум. терти́чничок.
Удаха, -хи, об. Способный, способная. І не тільки тим і штиться й славиться удаха, що розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. З моїх очей усе можна забрати: собаки, і то помітили мене, яки я вдаха. Держу в руках хліб або тараньку чищу на юшку, — дивись, уже рябко й поніс. Г. Барв. 356.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує. Брацл. у.