Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
Відгукувати, -кую, -єш, сов. в. відгукати, -каю, -єш, гл. 1) Выкликать, выкликать. Куди се ти так забрався, що ледве-не ледве відгукав тебе. 2) Звать обмершее дитя съ цѣлью привести его въ чувство.
Ет меж.
1) = ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім!
2) Вѣдь, вотъ. Ет вісім докапав літ, як часто, часто цілі ночі без сну мої морились очі. Ет тямиш же, як я і ти, що тут стежки і всі дороги черкеські обняли залоги.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління.
Нави́снути Cм. нависати.
Надба́ння, -ня, с. Пріобрѣтенное имущество. І все твоє надбання пожакують. Неділене між нами все надбання наше.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили.
Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. 2) — ножана. Ножная толчея. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. 3) — походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. правила наз. еще раме́на. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Также сама сукновальня. тоже: ступа сукнєна. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Ум. ступка.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна.