Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. Шевч. 133. жидя́ка. Мнж. 147.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів. Св. Л. 224.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Прохвостиця, -ці, ж. = прочуханка. Пішла біда до Лохвиці, і там дано прохвостиці. КС. 1884. І. 29.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L. ЗЮЗО. І. 135.
Тьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає. Рудан. IV. 29.