Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Вдова, -ви, ж. = удова.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Начуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. начутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Наслушиваться, наслушаться. Багато я дечого там начувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671. 2) Только несов. в. Ожидать бѣды, мести. Стережіться ж тепер!.. Начувайтеся! Мир. ХРВ. 279.
Побірець, -рця, м. Сборщикъ. Рк. Левиц. Я й сам побірцем чотирі годи пробув.
Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. К. ЦН. 171. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом. ЗОЮР. І. 4.
Тулія, -лії, ж. = лійка 3. Шух. І. 169.
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Тюрю меж., выраж. стукъ экипажа при ѣздѣ. Я з своїм дідом коли схочу то поїду: чи пізненько, чи раненько — тюрю, тюрю помаленьку. Чуб. IV. 493.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. К. Дз. 102. Ум. шести́нка.