Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискубти, -бну, -неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срываніи травы, листьевъ. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.
Витребенькувати, -кую, -єш, гл. Прихотничать, привередничать.
Галювати, -люю, -єш, гл. 1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми. Чер. у. 2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю. Чуб. ІІІ. 239. 3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Лебедин, -на, м. Лебедь самецъ. Шкода того лебедина, що високо літає. Чуб. V. 567.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане. Желех.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Потурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться.
Уланенко, -ка, м. Сынъ улана. Шейк.