Безмовний, -а, -е. Нѣмой, безмолвный; молчаливый. Воли... безмовні. . Нічого не мовить, як мрець безмовний. Шле на перед робить своїх безмовних. Вона показалася зовсім не такою тихою і безмовною, якою вона вдавала себе.
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Зв'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. зв'яза́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Связывать, связать, обвязывать, обвязать. Возьми ж, сину, нагаєчку і віжки, зв'яжи жінці рученьки й ніжки. Зв'яжи мені головоньку, най не болить дуже. 2) Вѣнчать, обвѣнчать. Мені ще тоді п'ятнадцять літ було, що тепер піп не зв'язав би.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл. — доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Понаманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (многихъ).
Прошастатися, -таюся, -єшся, гл. Прошмыгать извѣстное время.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Кури чубаті. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Ум. чубатенький.