Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Висуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. висунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні.
2) Выдвигаться, выдвинуться.
3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха.
4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись.
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
На́вхильки нар. = нахильці.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать.
Позаповідати, -даю, -єш, гл.
1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці.
2) = позаказувати.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Хромка, -ки, ж. = хрімка.
