Ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя).
Забрюхна́тіти, -тію, -єш, гл. Забеременѣть. Забрюхнатіла дівчина, мені молодцю біда.
Колошні, -нів, мн. Зимніе суконные штаны.
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Ой дано ж єму та три селечка.
Скоротити Cм. скорочувати.
Старечий, -а, -е. 1) Старческій, стариковскій. Послухайте моєї тітки, її старечої та розсудливої мови.
2) Нищенскій. Ой я старець — не старече в грудях серце в мене.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.