Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина. Черном.
Доса́да, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. доса́донька. Чуб. V. 448.
Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання. Г. Барв. 19.
Козиця, -ці, ж. 1) Коза. 2) Родъ духового инструмента. Гол. II. 458. 3) Насѣк. Pelor blapoides. Вх. Пч. I. 7.
Кудра, -ри, ж. Кудрявая женщина. Хто ж тобі, кудро, кудрі ізвив? Чуб. V. 586.
Нюхач, -ча, м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный. Угор.
Розборливий, -а, -е. Понимающій, разсудительный. Я жінка не розборлива, та й то розумію. Зміев. у.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.
Хазія, -зії, ж. Громадина. Оттакої хазії, як ішла сьогодні через нашу слободу, я зроду-віку не бачила. Волч. у.