Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видерти, -ся. Cм. видирати, -ся.
Вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Вичубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы. Доладу його вичубив. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
Давни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Дѣлаться давнимъ, старымъ.
Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось. Ном. № 12260.
Лулу́снути, -ну, -неш, гл. = луснути. Ном. № 880. Так і лулусне його ціпом.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував. АД. II. 102.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку. Котл. Ен.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. І. 470.