Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Конвой, -во́ю, м. Конвой. Руки і ніжки закують в кайдани, конвоєм приведуть. Чуб.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Переполовинювати, -нюю, -єш, сов. в. переполови́нити, -ню, -ниш, гл. Брать, взять половину, растратить, отобрать на половину. Кожна з них спостерегла, що багато дечого з батьківського добра не прийшло до рук, що його нишком переполовинено. Левиц. Пов. 87.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).  
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.
Похресник, -ка, м. Крестникъ. ЕЗ. V. 196. Камен. у. Я йому хрещений батько, це мій похресник. Брацл. у.
Провесна, -ни, ж. = провесінь. Мнж. 190. на провесні. Ранней весной.
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.