Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адама́шка, -ки, ж. = Адама́шок.
Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Начастувати, -ту́ю, -єш, гл. Напоить, угостить, употчивать. Начастували мене добре.
Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. Чуб. V. 25.
Розсіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою. Чуб. V. 201.
Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.
Український, -а, -е. Украинскій. Народ наги український спокон-віку в хліборобстві кохався. К. Хм. 7. Як іде український козак, то й корчму минає. АД. II. 25. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 21. Шекпірови твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. куліш. Збірники українських пісень. Левиц. Пов. 153. Українська література.
Упоруч нар. Рядомъ, рука съ рукой, рука объ руку. Упоруч себе сажати. Макс.
Цмокотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якотіти. Мокра нива: як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.