Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Ді́ти 2, -ся. Cм. Дівати, -ся.
Заболо́тний, -а, -е. Находящійся, живущій за болотомъ. Желех.
Носок, -ска, м. Ум. отъ ніс. 1) Носикъ. У моєї мами носок довгий. Г. Барв. 504. 2) Клювъ птицы. Рання пташка носок чистить. Чуб. І. 261. 3) Носокъ (обуви). Перебуйся назад носками. Ном. 4) У яйца: острый конецъ. 5) Передняя часть, передній уголъ лезвея топора. Сим. 24. Шух. І. 175, 182. 6) мн. Игра: носки.
Обсилкувати, -ку́ю, -єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. ( Залюбовск.).
Спопелити, -лю, -лиш, гл. Обратить въ пепелъ.  
Сужений, -ного, м. Суженый. Суженому дівка. Ном. № 4922.
Тіпати, -паю, -єш, гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. І. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г. 4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.
Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.