Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бавити, -влю, -виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Камен. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. І. 25.
Дотопля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. = дотоплюватися.
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться. Новомоск. у. (Залюбовск ).
Лупи́рь, -ря́, м. = лупій.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Осолода, -ди, ж. Услада. К. ЦН. 268. Він дав таку в печалях осолоду. К. МБ. XII. 273.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Улягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. улягтися, -жуся, -жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Котл. Ен. V. 6. Лихо.... в самім серці й уляглось. Шевч. 553. І хвилі вляжуться, мовчить німа безодня. К. Псал. 251.