Вилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. вилучити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить.
2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи.
3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати.
Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ).
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота.
Купці гл., дѣтс. = купі.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене.
Припин, -ну, м.
1) Остановка, задержка.
2) припин дати кому. Усмирить.
Сукнянка, -ки, ж. Лоскутокъ сукна. Ум. сукняночка.
Шипшина, -ни, ж. Шиповникъ. Не для тебе, Василечку, шипшину садила. Ум. шипши́нонька, шипши́ночка. Поколеш білі ніжки та й на шипшиночку.