Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Екатер. у. Насилу Клим відхвативсь.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Крулевство, -ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство. Стор. МПр. 64.
Напро́шувати, -шую, -єш, сов. в. напроси́ти, -рошу́, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих. Левиц. І.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти. Грип. III. 416.
Пообвіювати, -віюю, -єш, гл. = пообвівати.
Пшенишник, -ка, м. Бѣлый, пшеничный хлѣбъ. Пшенишники доведуть, що і хліба не дадуть.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Шусниця, -ці, ж. = суспиця. Уман. у.