Банта, -ти, ж.
1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Кури сплять на бантах. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах.
2) мн. банти = вергуни.
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ.
Відгоріти Cм. відгоряти.
Груди́на, -ни, ж. Передняя часть груди, гдѣ находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. По чому продаєш грудину? (О человѣкѣ, у котораго грудь раскрыта). 2) Передняя часть груди, отдѣленная отъ стяга, грудина. Волова грудина.
Незабутий, -а, -е. = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Ошимок, -мка, м. Кусокъ хлѣба. Наламала ошимків.
Підмантачувати, -чую, -єш, сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу.
Троста, -ти, ж. Родъ накожной болѣзни у лошадей: растрескивается кожа и сочится изъ ранки кровь, которая также называется троста.
Хвостяка, -ки, м.
1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка.
2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б.