Деспоти́чний, -а, -е. Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична.
Дозві́лля, -ля, с. 1) Досугъ, свободное время. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Так на дозвіллі добре виспавсь. 2) Приволье. У лісі на дозвіллі, то добре волам пастись.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ.
Поковалювати, -люю, -єш, гл. Побыть кузнецомъ.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Уквітчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. уквітчатися, -чаюся, -єшся, гл. Убирать, убрать себя цвѣтами. А то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.