Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбудовувати, -вую, -єш, сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе. Желех.
Годящий, -а, -е. 1) Пригодный, годный. Годящий на віник та на смітник, — совсѣмъ плохой. Ном. 2) Хорошій, доброкачественный, прочный. Коли годящий з його кінь — їдь на йому у Січ. Стор. І. 122. А тут ще недостатки... що ні з чим і вирядити: ні сорочечки, ні одежинки годящої. МВ. І. 52. Округ хутора — годящий вал. КЧР. 5. О человѣкѣ: хорошій, здоровый, крѣпкій. Нікого в поміч не просімо: годящі парні ти і я. Котл. Ен. VI. 41. О работникѣ: хорошо работающій, умѣлый. Годящий тесля. О. 1862. ІІІ. Кулишъ 22.
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. КС. 1887, VI. 463. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. І. 86.
Перестригти, -жу́, -же́ш, гл. Слишкомъ коротко остричь.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути. Гол.
Слизенько нар. Ум. отъ слизько.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.