Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis. Лв. 100.
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Палений, -а, -е. 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє. Греб. 401. 2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його. Мир. Пов. І. 160.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Чуб. III. 363. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв. АД. І. 210.
Тополя, -лі, ж. 1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька. Гол. 2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. КС. 1889. IX. 631. Ум. топо́лька, топо́ленька.
Шпетно нар. 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. МВ. ІІ. 31.