Анция́ш, -ша, м. = Анци́христ. Бодай тя анціяш побіл!
Волосниця, -ці, ж. Раст. Poa nemoralis L.
Гу́чно нар. Звонко, громко, шумно. Говорить гучно. Разом усі гучно рушили.
Запричасти́ти, -ся. Cм. запричащати, -ся.
Кодаш, -ша, м. Исполняющій обязанность возницы на свадьбѣ (въ Буковинѣ). Скиньтеся по грошеві, купіть коня кодашеві.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника».
Учитель, -ля, м. Учитель. Шануй учителя. На сорок святих школяр несе вчителеві сорок бубликів.