В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка.
Допаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -су́ся, -се́шся, гл. Оканчивать пастись.
Лоски́ря, -рі, ж. Рыба: Blicca argyroleuca. Ум. лоски́рька.
Лю́тор, -тра, м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Ото ж тая дівчинонька. Заходить ото він до мельника. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. Ото цвяхована гиря. Ото ротата на все село. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили.
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать.
Смаркач, -ча, м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ.
Указувати, -зую, -єш, сов. в. указати, -жу, -жеш, гл. Указывать, указать, показать. Укажи палець, а він руку просить. Бодай же ти, дівчинонько, щастя-долю мала, що ти мені молодому дорогу вказала.