Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка.
Дба́чка, -ки, ж. Пріобрѣтательница, рачительница.
Знебутися, -будуся, -дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Оббити, -ся. Cм. оббивати, -ся.
Поділющий, -а, -е. = подільчивий. Вона у вас гарна: трудяща і поділюща.
Приповідувати, -дую, -єш, гл. = приповідати. Ой видавав батенько дочку у чужую стороночку, да заказує, приповідує, щоб сім рік не бувала.
Скрипати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] скрипнути, -пну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай.
Стараскатися, -каюся, -єшся, гл. Слѣзть, стащиться. Стараскались піп і попадя з горища.