Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько.
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill.
Зача́тія, -тія, с. Праздникъ 9 декабря.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути.
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину.
3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка.
4) Невѣрный, не христіанинъ.
5) Плохой, дурной.
6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик.
Приставщина, -ни, об. и ж.
1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина.
2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки.
3) Привидѣніе. Став білий як приставщина.
Тяга, -ги, ж. = вага 2. Іваньківські мужики з тягою їхали.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.