Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуртувати, -тую, -єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував! Пирят. у.
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Грин. III. 632. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію. Гол. І. 187.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів. Стор. МПр. 21.
Поперебовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Умно́зі, нар. Въ большомъ количествѣ. Не гнівайся, тестю! Не умнозі зять їде, не багато бояр везе: ой сто коней верхових, а сімдесят возових. Мет.